НВО школа-ліцей № 21 м. Кропивницький

 





Педагогічна скарбниця

 

 

 

 «Система діагностичних досліджень в рамках реалізації основних завдань діяльності вчителя  як науковця»
заступника директора з навчально - виховної роботи  Пелешанко Людмили Олександрівни

         Для того, щоб результатом роботи закладу, методичного об’єднання і конкретного вчителя стали такі показники:

  підвищення педагогічної майстерності, творчого потенціалу;

  використання іншими набутого досвіду;

  вдосконалення змісту, форм, методів внутрішньошкільної методичної роботи;

  високий рівень досягнення та розвитку особистісних компетенцій вчителів та учнів;

  створення системи організаційно – методичних умов зростання професійної компетентності педагогів, систематично , протягом року, відбувався пошук нового змісту освіти, творення педагогічних систем на філософії дитиноцентризму, запровадження інноваційних освітніх технологій, орієнтованих на плекання громадянина України, людини – творця. Робота  розпочалася зі створення моделі «Вчителя – практика, науковця, творчого компетентного фахівця».

Вивчення та удосконалення процесу зростання професійної компетентності педагогів закладу не може бути плідним без застосування загальнонаукових методів дослідження, зокрема моделювання.

Були розроблені і включені в педагогічну систему моделі процесу зростання професійної компетентності педагогів школи:

«Когнітивна модель» - передбачає оволодіння такими професійними знаннями, вміннями та  навичками, в яких пріоритетним є навчання, а не розвиток особистості педагога.

«Модель системи особистісного самовизначення» - процес професійного зростання в цій моделі – процес пошуку, пізнання, формування «Я» як індивідуальності.

«Модель системи самореалізації особистості» - створення такого педагогічного процесу, який стимулює  потребу вчителя в актуалізації своїх професійних здібностей та реалізації їх у педагогічній практиці.

«Модель організаційно – методичних умов підвищення професійної компетентності педагогів»  несе в собі функцію прогнозування , планування, цілеутворення майбутньої діяльності педагога.

Комплекс функціонування даних моделей у створеній нами педагогічній  системі передбачає розвиток таких професійних компетенцій у педагога, які в єдності забезпечують активний пошук нових методів взаємодії, необхідних для формування проблемно – дослідницького підходу вчителя до власної професійної діяльності.

             В закладі існує система діагностичних досліджень:

1. Діагностика щодо з’ясування розуміння необхідності вдосконалення власної  професійної компетентності  вчителів та врахування факторів впливу на цей процес, за  якою визначається загальний середній показник.

2. Діагностика визначення складових  професійної компетентності, які є недостатньо сформованими, що створює можливості для відстеження та відкоригування впливу складових на процес зростання професійної  компетентності.

Проблема фахової  компетентності розв’язується в нашому закладі через створення різних форм організаційно - методичних умов професійного зростання.

Процес реалізації умов простежується через  управлінську підтримку розвитку у педагогів таких функцій:

1.       Функція аналізу (вивчення інформації, документації, теорії і методики навчання та виховання, психології, етики,естетики, ранжування методів  і прийомів навчання).

2.       Функція вдосконалення (самоосвіта та самоорганізація діяльності вчителя, участь в роботі різного рівня методичних підрозділів (методичні об’єднання, семінари, консультації, педагогічні асоціації, школи передового досвіду), де проходить знайомство  і аналіз проведення дослідницько-експериментальних досліджень,  виявлення  інноваційних технологій у творчій діяльності педагогів,відбір науково -  методичної інформації, її систематизація, моделювання).

3.       Функція творчої реалізації  (допомогти вчителю розвинути особистий творчий потенціал до такого рівня, коли він сам стає носієм передового досвіду.) .На вивчення професійної компетентності педагога впливає не тільки рівень професійної та психолого-педагогічної готовності вчителя, а і особистісні якості.

В закладі успішно вирішуються питання ефективної взаємодії вчителів з адміністрацією, учнями, колегами, батьками і особливо з практичним психологом.

Змінювати себе, своє ставлення до ситуації, вчасно регулювати свій емоційний стан, намагатись оптимістично прогнозувати перспективи професійних задач – основне завдання психологічного супроводу розвитку компетентності наших вчителів.

 

 

Мною , заступником  директора з НВР Пелешанко Л.О. в НВО №21 створена система самореалізації вчителя. Виявлення, вивчення, узагальнення та розповсюдження позитивного педагогічного досвіду є одним із напрямків методичної роботи. Зміст роботи щодо узагальнення позитивного педагогічного досвіду в кожному конкретному випадку визначається, з одного боку, його компонентами, а з іншого — їх співвідношенням і тією роллю, яка відводиться різним компонентом у системі роботи педагога.

Вивчення педагогічного досвіду проходить в чотири етапи:

1-й етап - виявлення й оцінка нового в роботі педагога. Вивчення ефективності та сталості позитивних результатів навчання, розвитку та виховання учнів.

2-й етап - концентрація інформації про носія позитивного педагогічного досвіду уточнення теми досвіду, провідної ідеї, елементів новизни, підвищення науково-педагогічної та методичної компетентності педагогічних працівників, складання плану вивчення ПД.

3-й етап - ґрунтовне вивчення досвіду.

4-й етап - узагальнення позитивного педагогічного досвіду, його презентація та розповсюдження.

В результаті вивчення педагогічного досвіду вчителя накопичується великий емпіричний матеріал. Я подаю його в лаконічній формі, зберігаючи ідею вивченого досвіду, творчі елементи в навчально-виховній роботі, створені самим учителем. Ця робота проводиться згідно з планом, складеним для конкретного педагога (див. табл.6).

 

Таблиця 6.

План вивчення системи роботи вчителя

№ з/п

Зміст роботи

Форми і методи вивчення

Строки виконання

1

Аналіз об'єктивних даних про вчителя. Концентрація інформації

 

 

2

Вивчення навчально-матеріальної  бази навчального кабінету

 

 

3

Уточнення теми досвіду, провідної педагогічної ідеї, елементів  новизни

 

 

4

Складання плану та графіку вивчення системи роботи вчителя, уточнення додаткових матеріалів, що супроводжуватимуть опис досвіду   

 

 

5

Відвідування й аналіз системи уроків

 

 

6

Проведення контрольних зрізів знань учнів

 

 

7

Співбесіди з учителем щодо проблеми   самоосвіти

 

 

8

 

Вивчення стану виховної роботи в класі

 

 

9

Перевірка навчальної документації

 

 

10

Уточнення та поглиблення висновків про сутність досвіду, корекція і самокорекція окремих ланок  досвіду, надання допомоги в його  моделюванні                            

 

 

11

Аналіз та узагальнення матеріалів за результатами вивчення системи  роботи вчителя  

 

 

 

Результатом реалізації цього плану є узагальнені матеріали педагогів, що пройшли затвердження на  різних рівнях (шкільна методична рада, методична рада ЦМСПС, вчена рада КОІППО). Форми узагальнення різноманітні: буклети, збірники, статті, дидактичні матеріали, альбоми, відеозаписи тощо.

Така система роботи дає змогу послідовно впроваджувати досвід кращих учителів у повсякденну практику, істотно підвищувати якість їхньої праці.
Головне — уникнути механічного впровадження в практику рекомендацій педагогічного досвіду та сучасної науки. Отже, раціональне поєднання колективної мудрості та індивідуальної творчості дає змогу кожному педагогові віднайти шляхи до вершин педагогічної майстерності.

 

 

Картка

обліку об’єктів перспективного педагогічного досвіду

вчителя світової літератури Забудько Валентини Іванівни.

 

Назва закладу: Комунальний заклад „Навчально-виховне об’єднання "Школа козацько-лицарського виховання І-ІІ ступенів №21 – суспільно-гуманітарний ліцей – дошкільний навчальний заклад Кіровоградської міської ради Кіровоградської області”.

Адреса досвіду: 25007, м.Кіровоград, вул.Берегова, 1, тел. (0522) 56-90-11

 

 

Інформація про досвід

 

Науково-методична проблема:

„Використання потенціалу інноваційної технології особистісно-діяльнісного спрямування. Формування літературної компетентності учнів шляхом дослідження”.

 

Мотив вибору проблеми – опрацьована технологія особистісно-діяльнісного навчання. Це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

 

Досвід базується на таких ідеях:

  •  реалізація на уроці особистісно-орієнтованого спілкування;
  •  збагачення змісту навчання емоційним, особистісно важливим матеріалом;
  •  діалог між учнями, вчителем і учнями як домінантна форма пізнавального спілкування;
  •  багатоваріантність та гнучкість прийомів і способів організації різних видів діяльності;
  •  збільшення частки самостійної науково-дослідницької діяльності учнів на всіх етапах уроку та в позаурочний час.

 

Організація інтерактивного навчання в ході аналізу художнього твору передбачає:

-    моделювання життєвих ситуацій;

-    використання рольових ігор;

- спільне вирішення проблеми на основі   аналізу обставин та відповідної ситуації;

-    створення атмосфери співробітництва.

 

Результативність досвіду.

У процесі вивчення літератури на основі особистісно-діяльнісного підходу в учнів формуються такі вміння:

  •  знаходити в художньому творі відображення традицій народу, характеризувати історико-культурні факти;
  •  знаходити й оцінювати проблеми, властиві конкретній історичній епосі;
  •  аналізувати „вічні” духовні проблеми й образи, їхнє відтворення в літературному творі;
  •  порівнювати літературні твори різних народів;
  •  використовувати різноманітні джерела інформації для збагачення знань.

 

Результат впровадження досвіду вчителя – це досягнення учнів:

  •  підвищення рівня розвитку таких процесів мислення, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, дослідження;
    •  підвищення рівня загального культурного розвитку;
    •  підвищення рівня бажаної мотивації до навчання;
    •  високий рівень літературної компетентності.

 

Основний критерій роботи вчителя:

Навчання особистості не з енциклопедично розвиненою пам’яттю, а з гнучким розумом, з швидкою реакцією на все нове, з повноцінними, розвинутими потребами дальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями.

 

Форми узагальнення: Методичний посібник „Використання потенціалу інноваційної технології особистісно-діяльнісного спрямування. Формування літературної компетентності учнів шляхом дослідження”, м.Кіровоград, 2013р.

 

Місце збереження: Центр методичної та соціально-психологічної служби управління освіти Кіровоградської міської ради, комунальний заклад „Навчально-виховне об’єднання "Школа козацько-лицарського виховання І-ІІ ступенів №21 – суспільно-гуманітарний ліцей – дощкільний навчальний заклад Кіровоградської міської ради Кіровоградської області”.

 

 

                       Вчитель-методист Забудько В.І.

 

СИСТЕМА УРОКІВ ЗА КАЗКОЮ

О.ВАЙЛЬДА „ХЛОПЧИК-ЗІРКА" у 5-му класі НВО №21

Урок 1.

Тема: Оскар Вайльд „Хлопчик-зірка”. Внутрішня й зовнішня краса людини.

Мета: дати короткі відомості про письменника, його естетичні погляди; розкрити  поняття внутрішньої й зовнішньої краси, показати, в чому полягає справжня краса людини, формувати уявлення про красу; розвивати асоціативне мислення, вчити дітей аналізувати прочитаний твір, робити короткий запис, складати схеми.

Обладнання: портрети О.Вайльда, твори, намальовані сніжинка,  жаба, квітка.

Запис на дошці: тема та епіграф.

Мені здається, може я не знаю, -

Було і буде так у всі часи.

Любов, як сонце, світу відкриває

Безмежну велич людської краси,

                                                  В.Симоненко.

Примітка: епіграф записаний на дошці протягом трьох уроків.

Хід уроку

I. Асоціативна робота. Актуалізація  опорних знань. Слово вчителя.

Ось перед нами (закріплені на дошці) сніжинка і жаба,

-   Що красивіше: сніжинка чи жаба?

-   Охарактеризуйте сніжинку.

-   З якою порою року пов'язана сніжинка? (Зима).

- Що ви відчуваєте, коли промовляєте слово „сніжинка?" З якими словами вона асоціюється? (Зима, холод, сніг, хурделиця, мороз, віхола, завірюха...).

-   Що ви можете сказати, дивлячись на жабу?

-   А що корисніше: сніжинка, чи жаба? Чому?

Висновок: Отже, красива зовні сніжинка окремо ніякої користі не приносить,   до    того   ж   вона   холодна.   А   від   бридкої   і непривабливої зовні жаби ми маємо користь. Таким чином, однієї краси недостатньо.

-   Що ви уявляєте, коли чуєте слово „краса?"

-   Що означає для вас краса?

             -   А   чим   визначається  краса  людини:   її  зовнішністю   чи вчинками?

Те, що ми бачимо очима в будь-якій людині (гарне обличчя, ясні очі, чарівну посмішку), називаємо зовнішньою красою. Але цього недостатньо, щоб сказати, що людина хороша. Краса визначається вчинками людини, рисами її характеру, такими як милосердя, доброта, людяність. Саме це ми називаємо внутрішньою красою. З поняттями внутрішньої й зовнішньої краси ми зустрічалися на попередніх уроках.

-   Пригадайте, при вивченні яких творів ми зверталися до цих понять? (Г.К.Андерсен „Снігова королева", „Соловей").

II. Мотивація навчальної діяльності Повідомлення  теми та завдань уроку.

На цьому уроці ми знову звернемось до поняття краси, постараємось зрозуміти, в чому полягає справжня краса людини, зробимо ми це на прикладі казки „Хлопчик-зірка".

III. Первинне усвідомлення теми. Слово вчителя.

Слово „краса" можна поєднати з іменем  англійського письменника кінця XIX століття Оскара Вайльда. Його називали „королем життя” й це цілком справедливо. Він любив життя, любив усю ту красу, яка оточувала його.

Світ краси відкрив майбутньому письменникові його батько, коли ще в дитинстві будив його дуже рано, щоб показати схід сонця або, навпаки, не давав спати до півночі, щоб син побачив справжню грозу: невпинний дощ, за стіною якого нічого не видно, та спалахи блискавки, почув гуркіт грому, який то набігав і розкочувався над самісінькою головою, то віддалявся й відлуння його було чути дуже далеко.

Світ краси ще повніше відкрився вже юнакові, коли він навчався в університеті. Оскару відкрилися таємниці дорогоцінних каменів, весняних купчастих хмар, дерев, квітів, трав. З безмежною любов'ю погляд юнака переносився від полів і луків до художніх полотен, архітектурних споруд, історичних пам'яток. І тоді витвори людських рук змішувалися з творіннями природи в єдине ціле.

Оскар Вайльд прихилявся перед красою. Гарні сади й розкішні парки Оксфорда, якими любив гуляти письменник, пробуджували душу. Дуже любив Оскар квіти, як символ вічної й незгасної краси. Вони оточували його завжди і всюди. Чи то вдома, чи то у колі друзів, а чи тоді, коли письменник прогулювався

вулицями міста, у нього завжди була приколота на грудях квітка.

Назавжди в пам'ять письменника вкарбувалися слова одного з викладачів університету: „Безумство не бачити краси в ластівці. Неможливо допустити, щоб ластівки перестали ліпити гнізда".

Оскар Вайльд міг бачити красу у всьому. І переконався, що краса облагороджує душу. Краса робить людину кращою, вищою й чистішою в своїх помислах і діяннях, багатшою духовно.

У всіх творах О.Вайльда поставлена морально-етична проблема. Письменник намагається вияснити, що важливіше для людини - добро чи краса. Це питання підняте і в казці „Хлопчик-зірка", з якою ви ознайомились вдома та яку ми будемо розглядати на уроці.

Епіграфом до уроків за казкою О.Вайльда будуть слова В.Симоненка. (Зачитуються) „Безмежна велич людської краси" - саме ці слова будуть основою двох уроків.

IV.   Узагальнення і систематизація знань. Бесіда за питаннями.

- Зачитайте початок казки. (Зачитується перший абзац).

- Які б слова ви виділили з цього опису? (Зимова ніч, пекучий мороз, сніг, товстою ковдрою, перемерзлі галузки. Крижана Королева).

- Чому казка починається з опису зими?

- Яка подія покладена в основу казки?

- Чому казка названа „Хлопчик-зірка"? І взагалі, що таке зірка?

- Чи знаєте ви, коли буває зорепад?

- Як    ви    гадаєте,    чому    поява    на   Землі   хлопчика-зірки відбувається саме взимку?

Висновки:   Опис зими свідчить про холодність, німотність, відчуженість природи. Через опис природи передається стан Лісорубів: „сердито похукуючи", „провалилися в яму”, „посковзнулися на льоду", „здалося, що заблукали”, „охопив великий жах”. Образи лісу і ночі додають ще й страху. Зорепад спостерігається літніми тихими ночами. Поява хлопчика-зірки саме взимку ще раз свідчить про холодність і байдужість навколишнього середовища і, як ми потім дізнаємось, самого хлопчика, який несподівано „впав з неба на голови бідних Лісорубів". Слова „білі", „гладенький", „вогні" свідчать про чистоту, світло. Зірка - це щось високе, величне, яскраве. А якщо ця зірка - дитина, то дійсно вносить в життя чистоту, світло і сяйво. Отже, це була „прекрасна, надзвичайно яскрава зірка".

-Що ж відбувається далі? (Хлопчик-зірка ріс і виховувався разом з дітьми одного з лісорубів).

- Яким автор змальовує хлопчика? Зачитайте його портретну характеристику.

      - 3 чим автор порівнює хлопчика? (З квіткою).
                  (Запис на дошці і в зошитах):
           Зовнішність хлопчика

                                                                                                             „золоті кучері - як

Хлопчик „немов                 пелюстки нарциса"

   квітка в полі „губи - як пелюстка

 червоної троянди"

                                     „очі - як фіалки"

- Чому саме з квіткою порівнюється хлопчик? (Квітка – символ краси).

     - 3 якими ж саме квітами порівнюється хлопчик і чому?

 

Розглядається й записується така схема:

             Квітка - символ краси

 

 

 

                                нарцис - гордість,
              фіалка -                            себелюбство

троянда - любов                 ніжність,                         (записується після
              доброта                            читання вчителем
                                                        легенди)

Щоб зрозуміти, що означає квітка нарцис, послухайте давньогрецьку легенду і знайдіть ключові слова.

                   Легенда

„Якось у густому лісі під час полювання заблукав красень-юнак Нарцис, син річкового бога Кефіса і німфи Лавріони. Побачила його німфа Ехо і закохалася. Із захопленням дивилася юна на стрункого прекрасного юнака. Прагнучи, щоб і її покохав Нарцис, простягла німфа вперед руки, вийшла назустріч Нарцису з лісу. Та гнівно відштовхнув її прекрасний юнак.

Страждає від кохання до Нарциса німфа, ховаючись в непрохідній гущавині. А Нарцис залишився, як і раніше, гордим, себелюбним. Нікого він не любив, він нехтував коханням німф, відштовхуючи їх від себе, і багатьох з них зробив нещасливими.

І якось одна з німф, яку відштовхнув Нарцис, почала благати богиню кохання Афродіту покарати гордовитого зухвальця. Почула її благання богиня.

Одного разу Нарцис зайшов до струмка й захотів напитися. Став на коліно, спираючись руками на камінь, нагнувся до чистої й прозорої води, в якій, ніби в дзеркалі, відбивалося все навкруги. Саме в цей час заявилася богиня Афродіта зі своїм покаранням. Із спокійного плеса дивилося на Нарциса прекрасне обличчя - його власне відображення. З того часу він забув про все на світі: не їсть, не п'є, не спить. Нарцис не міг відірвати закоханого погляду від свого відображення - таким було покарання богині. Згодом сили почали залишати його. Схилилася золотава голова Нарциса на зелену прибережну траву, перетворившись на голівку чудесної квітки з сніжно-білими пелюстками".

Німфа - в грецькій міфології: божество у вигляді жінки, яке втілює різні сили природи.

- Чому автор змальовує хлопчика дуже гарним?

- Яким був Хлопчик-зірка? („Виростав він гордий, себелюбний і жорстокий").

Читання уривку [„Проте ця врода... просити милостиню"]. Складання схеми під час читання уривку.

          

             Характеристика хлопчика

 

 

 

 

 

жорстокий”

 

 

 

 

 

    себелюбство

 

 

 

       зверхність

 

 

 

 

 

 

 

             зневага

 

 

 

 

                байдужість

 

 

 

 

 

              проганяв на шлях,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

По горизонталі:

1. Сукупність якостей, які доставляють насолоду  погляду чи       слуху, щось приємне, що доставляє задоволення. (Краса).

2.   Квітка, на яку були схожі очі хлопчика.     (Фіалка).

3.   Квітка-символ гордості і самозакоханості. (Нарцис).

4.  Символ вічної і незгасної краси. (Квітка).

По вертикалі:

5. Найголовніша риса характеру героя на початку казки. (Себелюбство).

6. Істота, на яку був перетворений герой за свою жорстокість. (Жаба).

VI. Домашнє завдання.

I. Прослідкувати шлях хлопчика в пошуках справжньої краси й добра за таким планом:

1. Життя в родині лісоруба.

2. Зустріч з жебрачкою.

3. Розплата за зло.

4. Допомога Зайченяті.

5. Зустріч з прокаженим, жалість до нього, співчуття його долі.
II. Підготувати стислу розповідь за планом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 2.

Тема: Шлях героя казки від жорстокості і себелюбства до пошуку справжньої краси. Конфлікт краси й добра у казці.

Мета: показати шлях героя від жорстокості до здобуття справжньої краси, навчити дітей розуміти цінність справжньої краси, показати взаємозв'язок справжньої краси з поняттями добра, милосердя, співчуття; розкрити значення слова „конфлікт", вчити дітей аналізувати текст та працювати з ним.

                                                                 Хід уроку

  1.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми

   та завдань уроку.

Ми продовжуємо працювати над казкою Оскара Вайльда „Хлопчик-зірка". Завдання нашого уроку: простежити шлях героя від жорстокості до здобуття справжньої краси, побачимо взаємозв'язок краси і добра, дізнаємось про значення слова „конфлікт”, будемо вчитися аналізувати текст.

II. Узагальнення і систематизація знань.

1. Розповідь учнів за планом (2 учні):

1. Життя в родині Лісоруба.

2. Зустріч з жебрачкою.

3. Розплата за зло.

4. Допомога Зайченяті.

5. Зустріч з прокаженим, жалість до нього, співчуття його долі.

2. Робота з текстом. Бесіда за питаннями.

Кожна  частина  (план   вище)  читається  окремо,  детально аналізується, виділяються ключові слова і речення, складаються схема, таблиця.

1. Життя в родині Лісоруба.

Уривок   [„Проте   ця   врода   обернулася...   вони   стали   такі

                немилосердні, як і він"].

-  Чому хлопчик поводив себе зверхньо з сільськими дітьми?  (Вважав, що вони низького походження).

- Що давало герою підстави так себе поводити? (Вважав, що він шляхетного роду, тому що походить від Зірки).

-  Чим займається хлопчик?

- Чому всі діти, бачачи жорстокість хлопчика, слухали його і реготали з його витівок? („Бо він був гарний, прудконогий, умів” танцювати, співати й грати на сопілці" - дійсно був схожий на зірку, виділявся серед інших - перевага зовнішніх даних).

Над другим уривком „Зустріч з жебрачкою" ми будемо працювати на наступному уроці. А зараз перейдемо до третього уривку „ Розплата за зло".

3. Розплата за зло.

Уривок   [„Та тієї  ж   миті...   замкнувши   за  собою  двері   й закріпивши їх         залізним ланцюгом”].

Примітка:  уривок  зачитується  не  весь,  поскільки  обсяг  його великий, а лише окремі епізоди.

- З чим же зіткнувся хлопчик під час пошуків матері? (З жорстокістю і байдужістю).

- Чому всі відвернулися від хлопчика? (Він чинив жорстоко по відношенню до всіх, тому „весь світ повівся з ним так само жорстоко, як він чинив у дні своєї гордині").

- Яка ж розплата чекала на хлопчика за скоєне ним лихо? (За таблицею. Див. нижче).

- Чому автор проводить хлопчика через такі жорстокі випробування?

4. Допомога Зайченяті.

Уривок  [„І Хлопчик-зірка вийшов з  міста...  відповіло йому

Зайченя і швидко побігло геть"].

Примітка: зачитуються окремі епізоди.

- Що спонукало хлопчика допомогти Зайченяті? (Під час пошуків матері протягом трьох років весь світ відвернувся від хлопчика. Зіткнувшись з одинокістю, відразою, яку проявляли люди і звірі по відношенню до нього, з нелюбов'ю оточуючих, жорстокістю, насміханням і глузуванням, серце хлопчика пом'якшало, стало чутливим до чужого горя, навіть у крикові Зайченяти хлопчик зміг вловити поклик на допомогу).

5. Зустріч з прокаженим, жалість до нього, співчуття його долі.

Уривок [„Тепер слід сказати,  що біля міської брами сидів прокажений... він знав, яка лиха доля на нього чекає"].

- Першого разу хлопчик віддав прокаженому монету з білого золота, другого - з жовтого золота. Чому до хлопчика тоді не повернулася його краса і чому він тоді не знайшов свою матір? (Хоча серце хлопчика і стало добрішим, проте жалість до себе і свого становища поки що переважає. І першого, і другого разу хлопчик, віддаючи монети, говорить про те, що в нього лише одна монета і якщо він не принесе її своєму господарю, то той поб'є його і хлопчик навіки залишиться його рабом. Прокажений першого разу „благав доти", поки хлопчик не віддав монету, а другого разу „так благав його", що знову хлопчик віддав її.

Коли хлопчик третього разу зустрів прокаженого, він віддав йому монету зі словами:

„Твоя біда гірша, ніж моя" - повне усвідомлення становища іншої людини).

3. Складання таблиці і схеми.

Можна скористатися таблицею,  заздалегідь заготовленою вчителем, або в ході роботи над текстом учні роблять відповідні записи. (Див. додаток, таблиця №1). Примітка: друга колонка „Зустріч з жебрачкою" не заповнюється.

Вона буде заповнена на наступному уроці.

Примітка 2:  після таблиці розглядається схема. (Див. додаток, схема №2).

Висновки: Таким чином, хлопчик подолав шлях від жорстокості до справжньої краси. За свою жорстокість він отримав справедливе покарання, проте він зміг стати на стежину каяття. Герой жертвує всім, що в нього є: своїм горем, заради спасіння Зайченяти, знайденими золотими монетами, які віддає прокаженому, своєю погордою, коли впав „навколішки перед жебрачкою, обцілував рани на її ногах і омив їх своїми слізьми", навіть своєю красою, перетворившись на жабу. За все те зло, яке він скоїв, він покараний самою природою. Коли хлопчик починає робити добро іншим, йому також починають допомагати. В результаті хлопчик отримує прощення. Тоді до нього повертається його зовнішня краса. Проте це не так важливо, адже не помічало його відрази Зайченя і прокажений цього не помітив. То що ж важливіше: краса чи добро? (Дати можливість дітям висловити свої думки).

Звичайно, добро безперечно вище й важливіше від краси. Виходить, можна бути гарним зовні, але якщо душа жорстока, то краса тільки відштовхне людей. І навпаки, можна бути потворою її, але якщо душа добра і милосердна, то ніхто не помітить відразливої зовнішності. Ми підійшли до вирішення проблеми казки - зіткнення краси й добра.

Зіткнення протилежних явищ, подій, вчинків, персонажів, поглядів називається конфліктом. (Запис визначення в зошити).

Добро   традиційно   асоціюється   з   красою,   а   зло   -   з потворністю. Проте в казці ми бачимо, що за зовнішньою красою (добром), криється внутрішня потворність (зло). Краса хлопчика принесла зло і йому, й оточуючим. Ставши потворою зовнішньою, він усвідомлює свої помилки й гріхи і починає творити добро. Тоді до нього знову повертається краса. Але це вже була не така краса,як раніше. Навіть хлопчик сам це помітив. („Його обличчя знову було гарне, як колись, і вся його колишня врода знову повернулася до нього, тільки в очах він побачив щось нове, чого раніше ніколи в них не бачив").

Виходячи з вислову, що „очі - дзеркало душі", ми можемо зробити висновок, що зовнішня краса хлопчика злилася воєдино з чимось більшим і прекраснішим, а саме з добром або з красою душі. І це відобразилося у погляді хлопчика.

          

            Краса                     Конфлікт                                   Добро

зовнішня

                          краса душі (духовна)

III. Домашнє завдання.

1.  Продовжувати   стежити   за  шляхом  хлопчика  в  пошуках справжньої краси, добра і найвищого його прояву любові.

2.  Намалювати  3   портрети  хлопчика,  відобразивши у його зовнішності внутрішній світ:

1) „Казкова врода десятилітнього хлопчика”.

2) „Розмова з жебрачкою”.

3) „Три роки потому”.

 

Висновок: Справжня краса заключається у вмінні творити добро.
Урок хотілося б закінчити словами поета:


                              „Твори добро - нема більш радості -
                             Життям пожертвуй, поспіши
                             Не задля слави чи користі,
                             А за покликанням душі”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 3.

Тема: Любов до матері - одна з визначальних цінностей людського життя. 

Мета: продовжувати вчити дітей аналізувати твір, характеризувати героя; дати  визначення  поняття „художня деталь", вчити дітей  відшукувати  в тексті  деталі  й  працювати  з  ними; розвивати   мовлення,   мислення;   намагатися   виховувати любов до матері.

Обладнання: малюнки дітей, тексти.

Запис на дошці: тема та епіграф.

Мати піде, в серці лишить рану -

Всохне корінь твій і верховіть...

Заклинаю: бережіте маму!

Діти світу, маму бережіть!

                                                         Расул Гамзатов, дагестанський поет.

                       Хід уроку

I. Актуадізація опорних знань.

1. Робота з малюнками: аргументація вибору та зображення героя.

2. Робота над художньою деталлю.

- Давайте пригадаємо, коли відбувається подія в казці?   (Холодної зимової ночі).

-   Чому казка починається з опису зими?

- Яка роль пейзажу? (Допомагає зрозуміти настрій лісорубів, а також є першою сходинкою в розумінні деяких рис характеру хлопчика-зірки - дитини: холодності і байдужості).

- Знайдіть опис хлопчика. Чи можемо ми з цього опису дати повну і вичерпну характеристику хлопчика? (Ні).

- Але ж ми знаємо, що хлопчик був жорстоким, безжалісним, немилосердним. Як ми дізналися про це? (З вчинків хлопчика, з його відношення до людей і звірів, з розмови з жебрачкою),

-   Щось змінилося в зовнішності хлопчика в кінці казки? (Так, його очі).

-   Чи мали б ми повне уявлення про хлопчика, якби не було в казці опису зими, опису хлопчика, його вчинків, мови?

Ось ці окремі часточки, зображувальні подробиці, які дають змогу бачити героя з різних сторін, є художніми деталями.

Художня деталь - опис предметів і явищ навколишнього світу, персонажа, дійсності. Художня деталь має певний зміст і відбивається в умовах, в яких живе персонаж (інтер'єр), описах природи (пейзаж), у мові і вчинках героя, його зовнішності (портрет).

(Визначення художньої деталі записується в зошити. На дошці зображується схема, яку учні також переносять в зошити):

                   Художня деталь відображається

 

 

умови, в яких                      опис                       зовнішні риси                       характер

живе персонаж                природи                          героя                                   героя

  ІНТЕР’ЄР                     ПЕЙЗАЖ                     ПОРТРЕТ                МОВА І ВЧИНКИ

- Які, на вашу думку, деталі більш повно розкривають характер головного героя до втрати зовнішньої краси і після повернення вроди?

(Мова - груба, зневажлива; очі - відбилося щось нове, чого раніше в них не було).

-   Як ви думаєте, що саме виражали очі хлопчика?

Таким  чином, художня деталь відіграє важливу функцію. Вона може відображати подробиці обставин, зовнішності, пейзажу, може містити розгорнутий опис, нести авторське відношення до  персонажа і відношення інших героїв, може детальніше розкрити якийсь невеличкий епізод твору, а може бути провідною, основною думкою твору.

Такою провідною думкою і стали очі хлопчика.

На початку твору: „Очі - як фіалки, що дивляться в чисту воду струмка".

Ми говорили, що фіалка символізує ніжність. А слово „чиста" говорить саме про себе. В переносному значенні ми говоримо: „чисті помисли”. „чисті думки”, „чисті наміри”.

В кінці твору: „В очах він побачив щось нове, чого раніше в них ніколи не бачив”.

Оце „нове" й було страждання, смирення, доброта, ніжність, милосердя, співчуття. Це був погляд, сповнений любові.

II. Мотивація навчальної діяльності.

Темою нашого уроку і буде любов, а саме - любов до матері як одна з визначальних і вищих цінностей людського життя.

1. Повідомлення завдань уроку. Запис теми.

2. Слово вчителя.

Їй, матері - „душі дому і всього світу” - письменники і поети присвячували кращі свої твори, її оспівували в піснях, її вознесли на п'єдестал. Образ матері поєднували з дитинством, домівкою, Батьківщиною,

Любов до природи, любов до ближнього - то все прекрасне почуття. Та немає в світі вищої і святішої любові, ніж любов до матері. Скільки сліз пролили ваші мами, коли ви хворіли, скільки безсонних ночей провели біля вашої постелі? Про це знають лише вони самі. А хто готує їжу, шиє, миє, прибирає? Все це роблять мами і їхні невтомні, натруджені руки.

А ви озирніться назад, подумайте і скажіть, кого ви кривдили в житті більше, ніж матір? Не від тебе, не від нього чи від неї, не від ваших невдач, помилок, не від ваших непослуху, хвороби, горя сивіють ваші матері? Та прийде колись час, коли нестерпним, болісним докором серцю обернеться все це біля маминої могили.

Отож,

Бережіте маму ліпше ока

Від турбот, страждання і образ.

Коси мами вибілила біло

За синів турбота немала.

Навіть коли серце зачерствіло,

Дайте мамі крапельку тепла!

І коли згрубіла ваша мова,

Їй добудьте ласку із грудей.

Бережіть її від злого слова,

Бо найглибші рани від дітей.

Таку ж рану наніс хлопчик, герой казки, своїй матері, коли відштовхнув   і   нагнав   її.   Навіть   тоді,   коли   „жінка   встала   і поплентала до лісу”, ніщо не ворухнулося в душі хлопчика, серце залишилося нечутливим і байдужим. Ні зранені босі ноги, схлипування  жінки,  ні  її благання,  ні  гіркі  сльози  - ніщо  не сколихнуло хлопчика. Більш того, хлопчик стояв непорушно і дуже зрадів, коли побачив, що жінка пішла.

III. Узагальнення і систематизація знань.

Повертаючись до тексту, знайдіть опис жебрачки.

- Що  вражає в цьому описі? („Зранені босі  ноги, з яких сочилася кров”).

- Чи можемо ми з опису визначити відношення автора до цієї жінки? (Так. „Жаль було дивитися на ту страдницю". Отже, вигляд жінки мав би у всіх викликати жалість і співчуття).

- Давайте простежимо за зустріччю хлопчика з жебрачкою. (Будемо називати цей образ так, поскільки для головного героя ще не настало усвідомлення того, що перед ним його мати).

             Зустріч з жебрачкою

Читання уривку [„Та її побачив Хлопчик - зірка... побіг гратися зі своїми товаришами"].

- Чому вигляд жінки в лахмітті не викликає жалю у хлопчика?

- Що ж дійсно (говорячи словами названого батька) „поганого заподіяла  ця сердешна жінка",  що хлопчик знущається з неї?  (Нічого. Хлопчик відштовхнув від себе свою матір тільки тому, що вона виявилася   старою   з   непривабливим   виглядом   -   оцінка хлопчика за зовнішніми ознаками).

- Якими словами хлопчик обзиває свою матір? („Брудна старчиха”, „відразлива”, „на неї гидко дивитися”, „збожеволіла”, „бридка старчиха в лахмітті”, „бридке обличчя", „старчиха", „бридко глянути").

- Якими словами автор передає зневажливе ставлення хлопчика до матері?

• став насміхатися • гнівно вигукнув

• спаленів від гніву • не ворухнувся

• тупнув ногою • наглухо закрив своє серце

• презирливо зареготав • голос  звучав   безжально   і презирливо

Висновки: хлопчик по декілька разів повторює одні й ті ж слова:

•„брудна”

• „відразлива”

•„бридка”

Як тільки він їх вимовив, тієї ж миті він став „бридкий, як ропуха, і відразливий як гадюка”.

(Заповнюється 2-га колонка таблиці. Див. попередній урок).

- Чому хлопчик змушений був залишити житло Лісоруба? (Щоб йти шукати матір і вимолити в неї пробачення).

-   Підтвердіть свою думку рядочками з тексту.

„Це, певне, така кара за мій гріх. Адже я відмовився від рідної матері й прогнав її геть, я посоромився її і вчинив жорстоко з нею. Тепер я піду й шукатиму її по всьому світу і не знатиму спочинку доти, доки не знайду її”.

„Я жорстоко повівся з моєю матір'ю, і на покару за це мені послано це нещастя. Тому я мушу йти звідси і блукати по світу доти, доки знайду свою матір і виблагаю в неї пробачення".

- Звірі і птахи відмовляються допомогти хлопчику, бо він поводився з ними жорстоко. Про це вони докоряють хлопчикові. Чий докір був найтяжчим і чому?

Найтяжчим докором був докір Білочки: „Ти вбив мою матір. Шукаєш свою, щоб і її вбити?”

Це не просто докір. У слові „вбити” ми бачимо звинувачення у злочині. Саме після цих слів „Хлопчик-зірка похилив голову, заплакав і став просити пробачення у всіх божих створінь".

Це вже не просто „нещастя - жорстокість - гріх" по відношенню до матері, як говорить сам хлопчик. Це справжній злочин перед матір'ю і хлопчик усвідомлює це, тому що „став просити пробачення у всіх божих створінь". Слово „божих" говорить про те, що хлопчик завинив не тільки перед Кротом, Коноплянкою, Білочкою, сільськими дітьми, сліпими, нужденними, каліками, скривдженими долею, перед „старчихою в лахмітті”, яка й виявилася його матір'ю, а перед усім світом і навіть перед самим Богом.

Читання учителем уривку [„Не доводилося йому ні від кого чути про бідну старчиху...  ще й потішалися з його горя"].

- Виділіть ключові слова з цього уривку:

•   не доводилося чути,

•   ніколи не зміг наздогнати її,

•  їм ніколи не доводилося бачити.

Бачимо слова-заперечення.

- Чому, блукаючи по світу цілих 3 роки, хлопчик не зустрів своєї матері? (Хлопчик у цей період життя не чинить зла „божим створінням”, проте не робить нікому добра. Любов є однією із складових частин  добра.  Біблія  говорить:  „Полюби  ближнього свого”. Хлопчик ще не усвідомив того, що можна любити когось іншого, крім себе).

- Чи ввижалося хлопчику, що він бачить свою матір, чи все ж таки він насправді бачив її?

Реально хлопчик не міг бачити свою матір, але з іншого боку, за умовами казки, він, можливо, і бачив її. Наздоганяючи реальну жінку чи міраж, хлопчик повинен був пройти тим самим шляхом, що і його мати, відчути біль, страждання, самотність, горе („з босих ніг, зранених об гостре каміння шляху, сочилася кров” - про жінку, „він кидався доганяти й гукав її, до крові збиваючи свої босі ноги об гостре каміння” - про хлопчика).

Герой казки долає довгий і тяжкий шлях. На цьому шляху він вчиться чуйності, милосердю, співчуттю. Недоля, біда й горе примушують хлопчика забувати про особисті нещастя. Герой не тільки набуває загальнолюдських якостей, він робить добро. І тут відбувається   диво:   вартові   біля   воріт   міста  шанобливо   йому вклонилися,   натовп   городян   оточив   його,   назустріч   спішили священнослужителі - врода вернулася до хлопчика. Вельможі проголошують його володарем. Але цього разу хлопчик не скористався своїм шляхетним походженням, а відповів їм:

„Я не гідний бути вашим королем, бо я зрікся матері, що породила мене, і я доти не матиму спокою, доки не знайду її і не випрошу в неї пробачення”.

- Що відбулося потім? Зачитайте.

Читання уривку [„І по цих словах він відвернувся... Прийми ж своє дитя"].

- Які рядки уривку передають момент найвищого напруження і чому? („Крик радощів зірвався з вуст Хлопчика-зірки, і він побіг до жебрачки, і впавши перед нею навколішки, обцілував рани на ногах матері і омив їх своїми слізьми”).

Слова „впавши навколішки” і „низько схилив голову, аж до пилюки", не боячись забруднитись, говорять про те, що хлопчикова гординя подолана. А те, що хлопчик цілує рани на ногах матері, омиває їх слізьми, просить пробачення, говорить, що хлопчик зрозумів найвищу цінність життя - любов до матері.

Мати піде, в серці лишить рану -

Всохне корінь твій і верховіть...

Заклинаю: бережіте маму!

Діти світу, маму бережіть!

Давайте повернемося до епіграфу, який .записали на першому уроці за казкою  О. Вайльда.

Мені здається, - може я не знаю, -

Було і буде так у всі часи:

Любов, як сонце, світу відкриває

Безмежну велич людської краси.

- На попередніх уроках ми говорили про красу зовнішню і внутрішню, про справжню красу. А в чому полягає велич людської краси? Знайдіть у рядках епіграфа головне слово і підкресліть його. (Слово „любов”).

Таким чином, шлях подоланий:

від         ГОРДИНІ          до        СМИРЕННЯ

від         НЕНАВИСТІ    до        ЛЮБОВІ

 

IV. Домашнє завдання.

1. Підготуватися до виразного читання казки.

2. З української літератури повторити матеріал про виразне читання, логічний наголос та інтонацію, темп.

 

         V. Заключне слово вчителя.

Надходить до кінця урок. Ще є декілька хвилин. Я хочу, щоб ви протягом цього коротенького часу подумали і усвідомили, що для вас значить мама. Хочу, щоб ваші серця відтанули. Хочу, щоб сьогодні, а може ближчим часом, ви підійшли до своїх мам, сказали їм найтепліші, найніжніші слова і попросили у них пробачення за всі ті прикрощі, які ви їм причинили. Сподіваюся, що ту любов, яку називають святою - любов до матері, ви пронесете в своєму серці через усю довгу і важку дорогу життя.

 


23.03.15 року відбувся майстер-клас з проблеми
«Відображення  розвитку професійних 
компетентностей в індивідуальній особистій траєкторії»

(керівник Пелешанко Л.О.)

Мета майстер-класу:

–         відпрацювання практичних навичок за різними методиками і технологіями з метою підвищення професійного рівня і обміну передовим досвідом учасників;

–                    розширення кругозору і прилучення до новітніх галузей знання.

–                    передача вчителем-майстром свого досвіду роботи шляхом прямого і коментованого показу послідовності дій, методів, прийомів і форм педагогічної діяльності.

 

Формат  майстер – класу: презентаційно – релаксаційний.

План презентаційного блоку

1.Теоретичні і методичні аспекти проведення майстер-класу (презентація) Інструктаж до проведення релаксаційного етапу.

2. Особиста фаховість в компетентнісно-орієнтованому вимірі (репрезентативність досвіду: де, коли і як відбувалася демонстрація)

3. Нове осмислення змісту освіти  в алгоритмі роботи над індивідуальною проблемою в контексті загально шкільної:

 3.1.     План роботи             з вивчення, узагальнення і впровадження елементів педагогічного досвіду вчителя світової літератури з проблеми: «Інноваційні підходи до цілісного аналізу художнього тексту»

 3.2 Науковий опис проблеми (тезовий варіант ):

Наукове обґрунтування обраної теми:

- актуальність; 
- провідна ідея досвіду 
- місце, роль і значення даної проблеми в діяльності школи, автора; 
- пріоритети, що впливають на розв’язання зазначеної проблеми; 
- шляхи вирішення завдань; 

- виклад інформації про дослідження проблеми або розробку провідної ідеї досвіду, узагальнення результатів, щодо створення реальної картини досвіду, показ конкретних зв’язків педагогічних напрацювань і здобутків в послідовності: 
- розкриття динаміки і стану розробки даної проблеми на основі аналізу особистого досвіду; 
- зміни у роботі протягом періоду апробації педагогічних технологій, різних форм, методів и прийомів педагогічної діяльності; 
- визначення ефективності застосованих педагогічних технологій, методів, прийомів тощо.

3.3.Презентація - результативності роботи над зазначеною проблемою в міжатестаційний період

Мить позитиву

4. Реалізація   способів інформаційного забезпечення діяльності та саморозвитку за допомогою цілісних і структурованих веб-ресурсів.  Сайт та  блог як форма презентації роботи вчителя.

5. Моделювання навчального тренінгу з залученням ресурсів електронної бібліотеки.

Мить позитиву

6. Демонстрація методичних творчих доробок «Педагогічна палітра проявів компетентності»: посібники, уроки презентації, тематичні презентації»

 

 

План практичного блоку

Фрагменти уроків з демонстрацією різних типів аналізу  художнього тексту

1.Фрагмент  уроку з використанням елементів біоадекватної (ноосферної) технології та використанням проблемно-тематичного типу аналізу ( Оповідання Дж. Лондона «Любов до життя»)

2.Фрагмент уроку з елементами компаративного аналізу художнього твору (Порівняльний аналіз байок Езопа та Крилова)

3. Фрагмент уроку з використанням елементів біоадекватної (ноосферної) технології
( презентація портрета письменника Франческа  Петрарка)  Мета – формування цілісних динамічних мислеобразів та навичок  інструментальної роботи з ними. Подорож по музею під відкритим небом.

4. Фрагмент уроку з включенням роботи з текстом – оригіналом на англійській мові (Артур Конан  Дойль «Записки Шерлока Холмса»)

5. Фрагмент уроку з використанням подієвого аналізу художнього твору (О.С.Пушкін «Євгеній Онєгін»)

6. Фрагмент уроку з використанням пообразного аналізу (Іван Бунін «Красавица»)

Мить позитиву

План релаксаційного блоку

1.      Результативність заповнення «Щоденника особистих нотаток»

2.      Результативність роботи з таблицею «Критерії оцінювання»

3.      Результативність роботи з таблицею «Критерії якості»

4.      Результативність роботи з «Кейсом ідей»:

4.1.Ідеї, які потребують доопрацювання, отримання консультацій, рекомендацій;

4.2.Ідеї, які можливо інтегрувати  у власний досвід;

4.3.Ідеї, які є завершеними , уже використовувалися у суб’єктивному досвіді  і можу поділитися з досвідом використання

5.      Порівняльний аналіз з таблицею «Очікувані результати»

Зведений коментар до проведеного майстер-класу:   

Рефлексія для учасників -останній і обов'язковий етап - відображення почуттів, відчуттів, що виникли в учасників під час майстер-класу які вони планували досягти на майстер-класі у зв'язку з темою. Учасники зуміли

визначити проблему, питання, парадокс, які  зумовлювали тему заняття і представляли інтерес для «учнів»; визначили цілі і завдання; зрозуміли провідну педагогічну ідею, яку   демонстрували на майстер-класі і зв'язували її з темою.

   Рефлексія самого Майстра- удосконалення ним конструкції майстер-класу для подальшої роботи.

Проводячи майстер-клас Пелешанко Л.О. не прагнула просто передати знання. Вона намагалася задіяти учасників у процес, зробити їх активними, розбудити в них те, що приховано навіть для них самих, зрозуміти і усунути те, що їм заважає в саморозвитку.

Всі завдання її та дії спрямовані були на те, щоб підключити уяву учасників, створити таку атмосферу, щоб вони проявили себе як творці. Це м'яке, демократичне, непомітне керівництво діяльністю. Вона створила атмосферу відкритості, доброзичливості, співтворчості та результативності.

 

 

 

 

 

 

 

 


1
2
3
4
5